Багато хто вважає комунікативний метод найбільш прогресивним і найефективнішим
Комунікативний метод з'явився в 60–70-х роках минулого століття у Британії, коли англійська мова поступово почала набувати статусу мови міжнародного спілкування. Тоді-то і з'ясувалося, що випробувані та надійні для того часу традиційні методики перестали задовольняти потреби більшості тих іноземців, які намагались вивчити англійську мову. Основною причиною цього був новий контингент учнів - прагматиків, які розглядають іноземну мову в першу чергу як засіб комунікації. Вони потребували не глибинного, системного вивчення мови, яке пропонували традиційні академічні програми, а можливості негайно застосовувати отримані знання на практиці.
При цьому виявилося, що люди, які вивчали мову для спілкування, просто не володіють сучасною розмовною мовою (про сленг і казати не варто), і тим більше про мовний етикет узагалі не мають жодного поняття. Загалом, при реальному спілкуванні вони відчували себе абсолютно безпорадними. Це і стало основним поштовхом для відбракування (як здавалось) елементів навчання, які не були спрямовані на розвиток комунікативних навичок.
У принципі, комунікатив не є цілісною системною методикою. Швидше вона представляє собою сукупність прийомів, покликаних навчити ефективного спілкування в мовному середовищі. Більшість з них використовували на заняттях і раніше. Одним з основних прийомів цього методу є імітація ситуацій з реального життя, покликаних стимулювати учнів до активного «говоріння». При цьому дуже важливо, щоб теми були живими, пов'язаними з повсякденним життям студентів, проблемами, що їх займають.
На відміну від класичних методів, основу яких складає повторення та запам'ятовування, на заняттях, що проводяться за комунікативною методикою, хід уроку залежить від самих учнів - їх відповідей, реакції й т. ін., оскільки спілкування відбувається осмислено, на доречні теми.
Звісно, більшу частину занять займає розмовна мова, хоча читання й письмо вивчаються теж. Викладачі в основному не розмовляють, а слухають і спрямовують хід заняття.
Основне запитання, що виникає при комунікативному підході, чи треба виправляти помилки в розмовній мові студентів і як це робити. Одні вважають, що треба звертати увагу лише на елементарні помилки типу «You is...», інші вважають за краще не втручатись узагалі, треті ж кажуть, що вчити все-таки слід правильної мови, а не невідомо чого...
Самі ж студенти часто вимагають, щоб викладачі все ж таки вказували їм на помилки: адже багатьом потім вступати до іноземних університетів, складати міжнародні іспити, шукати роботу. Таким чином, хоча комунікативний підхід воістину видатний винахід, основний його недолік, як не дивно, у людському факторі. На жаль, багато хто (за деякими даними, навіть більшість) з викладачів вирішив, що граматика взагалі не важлива. У результаті з'явилась безліч викладачів, які отримали освіту у Британії, але не мають про граматику жодного поняття. Тому при вивченні іноземної мови важливо дотримуватися золотої середини між комунікативним і традиційними методами навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар