Нещодавно новації відбулися у початковій школі – іноземну мову почали вивчати всі першокласники України. Близько 90 відсотків з них вивчають англійську. Чи готові дітки шестирічного віку опановувати іноземну мову та чи готові до цього вчителі? З якого віку діти найбільш ефективно вивчають іноземну мову?
Відомий психолінгвіст Наом Хомський зазначав, що ми народжуємося зі здатністю засвоювати будь-яку мову швидко і без проблем і зберігаємо цей талант приблизно до 11 років.
За умов правильної організації навчання діти молодшого шкільного віку, не знаючи граматичних правил, дуже швидко вивчають мову до рівня вільного володіння (на дитячому, елементарному рівні, звичайно). За результатами наукових досліджень і практичних спостережень за дітьми молодшого шкільного віку вчені зробили висновок про закінченість нейрофізіологічного дозрівання мозку дитини 8-9 років. Мозок дитини у цьому віці характеризується пластичністю і пов’язаною з нею гнучкістю мозкових процесів говоріння. Це дає підставу стверджувати, що саме оптимальність нейронної бази, яка забезпечує особливу сенситивність дітей у віці до 9-10 років, є тим вирішальним фактором, який робить навчання молодших школярів особливо ефективним (W. Hopkins, L. Roberts, R. Keyness, W. Penfield та інш.).
Вчителі окремих шкіл, зокрема й столичних, наполегливо рекомендують навчатися за підручниками видавництв англомовних країн, вартість яких складає понад 300 гривень. Що, на Вашу думку, спонукає вчителів до такого формату роботи? Прокоментуйте це.
Якщо говорити про навчальні книги з англійської мови британських видавництв, то це, звичайно, відтворення багаторічного досвіду цієї країни у даній галузі, який перетворився в потужну індустрію. Безумовно, досвід британських видавців свідчить про те, що вони, насамперед, добре розуміють потреби вчителів і учнів в організації успішного навчання мови. Для цього потрібний не тільки підручник, але й аудіо- та мультимедійний додатки, робочий зошит для учня, методичний посібник для вчителя, в початковій школі – ресурсна папка із наочними матеріалами… Але чи все так однозначно ідеально виглядає саме для українського учня? Я думаю, багато хто з моїх українських колег погодяться у тому, що британські навчальні комплекти виходять на світовий ринок як універсальний продукт для всіх країн без урахування специфіки рідної учню мови і реалій життя в його країні, без розуміння її навчальних традицій і, безумовно, накопиченого вітчизняного досвіду іншомовної освіти в умовах відсутності природного мовного середовища. Наприклад, якщо говорити про серію видань для початкової школи, зокрема, про формування первинних навичок читання, то, практично, в жодному з британських видань я не бачила послідовної, спеціально організованої системи навчання читання наших «кирилізованих» дітей, для яких потрібний певний час і по-особливому організована робота як для опанування латинськими літерами, так і для розвитку уміння читати окремі буквосполучення, правильно вимовляти голосні в різноманітних типах складів тощо.
Можна звернути увагу ще на один момент: комунікативно-орієнтоване навчання передбачає ініціювання учнів до власного іншомовного висловлювання. На моє глибоке переконання, змотивувати учня до розмови іноземною мовою легше тоді, коли предметом розмови будуть речі із знайомих йому реалій життя, коли він зможе порівнювати свій особистий досвід із життям зарубіжного ровесника. Окрім того, діалог культур передбачає уміння учнем репрезентувати свою культуру іноземною мовою. Чи навчають цього британські видання? На мою думку, правий є класик української літератури, коли заповідає «і чужого научайтесь, й свого не цурайтесь». Вітчизняні автори підручників, безумовно, зобов’язані вивчати досвід зарубіжних колег, переймати його «раціональні зерна», але при цьому не забувати набутий національний досвід іншомовного навчання, переорієнтовуючи його на навчання учнів спілкування іноземною мовою для життя. Як один із авторів національних підручників, я намагаюсь переосмислити й удосконалити раніше створене мною навчально-методичне забезпечення. Наприклад, для організації навчального процесу з англійської мови за новим Держстандартом початкової освіти для 1-4 класів мною розроблені і вже запропоновані не тільки підручники, але й робочі зошити, мультимедійні і аудіододатки, книги для вчителів з поурочними розробками, ресурсні папки із унаочненням та плакатами для навчання читання. За допомогою взаємоінтегрованих компонентів кожного навчального комплекту ми досягаємо більш ефективної рецепції і репродукції іншомовного мовлення шляхом задіювання учня в різних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, письмі і говорінні.
Для 5-7 класів окрім підручника, аудіо додатку, робочого зошита для учня, методичного посібника для вчителя – це ще й книга для читання та зошит з граматики. Планується створення інтерактивних електронних додатків.
Яким чином сьогодні забезпечується вивчення англійської мови за різним рівнем знань учнів? Чи існують рекомендації щодо використання підручників та навчальної літератури, організації навчально-виховного процесу?
Я вже згадувала про те, що одним із компонентів кожного авторського навчально-методичного комплекту є методичний посібник для вчителя, завдання котрого – допомогти вчителю усвідомити авторську концепцію навчання мови та характер її втілення в навчальному забезпеченні, ознайомити із структурою і змістом основного компонента НМК – підручника, пояснити призначення окремих рубрик, певних видів завдань та послідовність їх виконання, запропонувати ефективні прийоми роботи з різних видів мовленнєвої діяльності, а також допомогти погодинно розподілити матеріал комплекту та спланувати уроки. Крім цього існує ряд фахових видань – журналів і газет – в яких фахівці діляться власним досвідом роботи і цікавими розробками.
Змінилися державні стандарти та навчальні програми. Ці зміни відбулися і у викладанні іноземних мов. Які вони? Що нового останнім часом з’явилося у змісті освіти? Чи знайшли вони відображення у сучасних підручниках?
Нові Держстандарти та навчальні програми з іноземних мов для середніх загальноосвітніх навчальних закладів України стали своєрідним відгуком на соціальне замовлення суспільства. У цих документах, що базуються на Рекомендаціях Ради Європи, закладено принципи комунікативної спрямованості, особистісної орієнтації, автономії учня, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності. Один із ключових принципів Рекомендацій Ради Європи – іноземні мови – для життя. У програмах з іноземних мов чітко визначено узгоджені із Загальноєвропейськими рівнями володіння мовою рівні, яких учні досягатимуть протягом початкової школи (А1), основної (А2) та старшої (В1). Свою специфіку мають програми для іноземної мови як другої та іноземної мови в школах з поглибленим її вивченням. Безумовно, накопичений досвід видання підручників з іноземних мов у незалежній Україні переосмислюється з точки зору нових реалій життя та у світлі нових вимог згаданих Вами освітніх державних документів. Саме відповідність новим програмовим вимогам було одним із важливих критеріїв оцінювання підручників та авторських концепцій під час конкурсів рукописів підручників та концепцій навчальних видань з іноземних мов для початкової та основної шкіл.
Чим особливі підручники з англійської мови для учнів середніх класів ЗНЗ на відміну від попередньої Вашої серії? Як відповідно до навчальної програми викладено матеріал, структуровано підручники? Які методики навчання ефективні для дітей цієї вікової групи?
Підручники ‘English 5’, ‘English 6’, ‘English 7’ для 5-7 класів ЗНЗ вже побачили світ як видання для основної школи. Вони створені на основі Концепції формування учнівської здатності до міжкультурного спілкування, що передбачає більшу соціокультурну спрямованість процесу навчання англійської мови, в центрі якого знаходиться особистість учня та його здатність здійснювати іншомовне спілкування на міжкультурному рівні. Своїм завданням я вбачала наповнити навчальний зміст підручників зразками і завданнями для виходу учнівських комунікативних зусиль у реальне середовище спілкування англійською мовою, що сприятиме не тільки активізації учнівських знань, навичок та умінь, але й забезпечить більш природну їхню мотивацію до вивчення мови, оскільки для школярів 5–9 класів оволодіння мовою як засобом спілкування може стати мотивацією навчання тільки тоді, коли вони будуть мати можливість її практично використовувати для досягнення особистих потреб і задоволення власних інтересів. З цієї точки зору, для дітей даної вікової групи є ефективною методика проектної діяльності, іншомовна навчальна діяльність в групах співробітництва, технологія мовного портфоліо.
Створюючи підручники для учнів основної школи, я використала принцип спрощення змісту навчання. Це означає, що систему навчання англійської мови у середніх класах я пропоную будувати спочатку з опорою на нескладний мовний матеріал і прості ситуації спілкування для того, щоб навчити школяра висловлювати свої складні думки в простій формі (так як це роблять діти оволодіваючи рідною мовою) з метою активізувати увесь мовний і мовленнєвий матеріал, здобутий у попередніх класах, в усному і писемному спілкуванні.
Особливістю побудови навчального матеріалу підручників для 5=7 класів є поблочна структура, що сприяє збалансованому розвитку усіх чотирьох мовленнєвих умінь. Навчально-методичний апарат підручників усієї серії для основної школи відображає специфіку предмета, яка полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання ІМ є не основи наук, а навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання і письма. Для формування учнівської іншомовної комунікативної компетенції учням пропонується матеріал підручника, організований так, щоб надати їм практику в тому виді мовленнєвої діяльності, яким вони на даний час оволодівають. Ось чому впродовж усієї навчальної книги внутрішня структура кожного уроку підручника представлена наступними блоками: Reading (Читання), Vocabulary (Лексика), Grammar (Граматика), Listening (Аудіювання), Speaking (Говоріння) та Writing (Письмо).
Структурно кожний підручник складається зі вступу, розділів та додатку. Його розділи відображають тематику сфер спілкування та забезпечують мовне і мовленнєве наповнення відповідно до програми для 5 класу. Матеріал кожного розділу складається з уроків, організованих за тематико-ситуативним принципом. Після кожного розділу пропонується матеріал для повторення (Look Back), розрахований на 2 навчальні години. Кожний розділ містить у кінці секцію ‘Reading for Fun’ з матеріалом для читання художніх оповідань, розрахованим для роботи протягом 1–2 навчальних годин у класі. Заключною секцією розділу є ‘My Learning Diary’ («Мій навчальний щоденник»), яка дозволяє провести підсумкову роботу над розділом у вигляді учнівської рефлексії власної навчальної діяльності і зафіксувати своє ставлення до вивченого матеріалу, нагадати вивчені слова, проаналізувати здобуті навички та уміння та здійснити елементарне самооцінювання за допомогою дескрипторів «Я можу», що дозволить більш свідомо підготуватись до контрольної роботи, зосередивши увагу над тим, що потребує додаткових зусиль для покращення результату. (До речі, попередньо скопійовані сторінки завершальної секції ’’My Learning Diary’’ після заповнення їх школярем можуть також долучатися до мовного портфеля учня, оскільки будуть чудовою розповіддю про особисту траєкторію іншомовного навчання учня та своєрідним свідченням його успіхів і досягнень у певному розрізі часу). У кінці кожного підручника розміщено додаток, до якого включено граматичний довідник, двомовний англо-український словник, а також список неправильних дієслів з перекладом.
Як я вже згадувала, підручник з іноземної мови сьогодні – основний, проте не єдиний компонент всього комплексу сучасних засобів навчання. Формування комунікативної компетенції неможливе без застосування засобів для аудіювання, моторики руки, тобто без задіювання якомога більшої кількості аналізаторів (зорового, слухового, кі- нестетичного) з метою забезпечення якості іншомовного навчання.
Як має вивчатися англійська мова у старшій школі? Незабаром старша школа стане профільною і чи не вплине це на навчальні програми? Якщо вплине, то яким чином?
Сьогодні старшокласники вивчають англійську мову відповідно до рівня стандарту, академічного і профільного рівнів. Для кожного рівня існує своя програма. Характер цих програм такий, що базовою є програма рівня стандарту. Програма академічного рівня включає рівень стандарту, але деякі аспекти вивчення наводяться дещо більш деталізовано (на це передбачено і збільшення тижневого навантаження на 1 годину). Програма профільного рівня не тільки охоплює рівень стандарту й академічний, але й пропонує більш поглиблене вивчення мови старшокласниками, які на старшому етапі обрали іноземну мову як навчальний профіль. Особливістю організації навчального плану з вивчення мови в таких класах є більша кількість годин і можливість використати варіативну складову для вивчення іншомовних спецкурсів. Важливо проаналізувати цей досвід з метою подальшого удосконалення. Для цього необхідно провести моніторинг, дослухатися думок вчителів та учнів-старшокласників, а також подивитись на процес іншомовного навчання з позиції сучасних реалій і вимог життя. На етапі старшої школи зростає питома вага самостійної іншомовної діяльності учня. Її успішність залежатиме від рівня іншомовної компетенції учня, набутої за попередні роки навчання, та від його рівня сформованості загальнонавчальних умінь або, іншими словами, умінь вчитися.
Як іноземні мови вивчають у країнах Європи? Як саме організовано навчальний процес? Які акценти існують у європейських навчальних програмах? У чому основні відмінності від українських стандартів та навчальних програм?
Якщо говорити про підходи до іншомовної навчальної діяльності, то найпопулярнішими, мабуть, є холістичний та діяльнісний. Щодо організації іншомовного процесу у навчальних закладах в різних країнах Європи, то вона відрізняється одна від одної, оскільки зумовлена вимогами реалій життя всередині тої чи іншої країни, соціальним замовленням її суспільства, яке відображається в стандарті національної освіти. Але те, що об’єднує освітні системи багатьох європейських країн – це принцип «навчання протягом життя» (lifelong learning) , котрим керуються, в тому числі, й в іншомовній освітній діяльності. З цієї точки зору, важливим є набуття навичок та умінь самостійно оволодівати мовою, вироблення яких є одним із важливих завдань шкільної освіти. Шкільному навчанню в країнах Європи в порівнянні з Україною притаманне більш практичне спрямування іншомовної освіти. Там давно ніхто не зубрить іноземних текстів чи граматичних правил , а навчання мови відбувається, наприклад, під час організації іншомовного спілкування навколо якось виду роботи, коли учні мають змогу здогадатись про значення нового слова, відчути функцію граматичної структури, яку вона відіграє у мовленні, спланувати хід роботи над проектом, знайти потрібну інформацію і використати її відповідно до завдання тощо.
Які провідні методики у вивченні іноземної мови існують у світі? Як вони враховані та використовуються в українській навчальній літературі?
Думаю, що відповідь на перше запитання із розважаннями на тему другого запитання займе чимало місця у Вашій газеті. Тому нагадаю тільки, що поняття метод і методика є різними. Якщо говоримо про методики, то маємо на увазі методику як техніку оволодіння певним навиком. Наприклад, методика швидкого читання, методика запам’ятовування нових слів чи методика роботи з піснею на уроці іноземної мови у початковій школі…
Є чимало освітніх проектів, ініційованих європейськими організаціями (як приклад – Рада Європи, Вергеланд Центр). Чим, на Вашу думку, вони можуть бути корисними для школярів та педагогів, які додаткові можливості надають?
Починаючи з 1970 року Радою Європи проводиться цілеспрямована мовна політика для освітньої галузі. З цією метою було розроблено і прийнято багато документів, що мають характер рекомендацій і угод. З точки зору навчання мов у країнах Європи особливо виділяється ряд інструментів:
- серія рівнів з описаними дескрипторами для навчання мов;
- «Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages): учіння, навчання, оцінювання», що встановлює спільний підхід до опису рівнів досягнення в мовному учінні і спільну термінологію для опису процесів і засобів мовного навчання та учіння;
- «Європейське мовне портфоліо» як особистий документ учня, в якому він може фіксувати свій лінгвістичний і міжкультурний досвід і досягнення, і за допомогою якого він може розвивати свою учнівську автономію шляхом планування і контролю власного іншомовної навчальної діяльності.
Україна є одною з 47 країн-учасниць Ради Європи, яка приймає участь в розробці і впровадженні спільної мовної політики. Пілотування проекту Ради Європи «Європейське мовне портфоліо» засвідчує потенціал цього інструменту, який передбачає інноваційний для нас підхід до вивчення іноземних мов: усвідомлення учнем власного шляху учіння через самостійне обрання іншомовних навчальних стратегій, формування навичок рефлексії навчальної діяльності, розвиток уміння самооцінювання відповідно до Загальноєвропейських рівнів володіння мовою, зростання автономії учнів у плануванні й досягненні власних іншомовних навчальних цілей. Імплементація цього інструменту в іншомовний навчальний досвід українських школярів передбачає дотримання певної технології, яка дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учня, підвищити його мотивацію і відповідальність за власне учіння. «Європейське мовне портфоліо» допоможе українському школяру сформувати певні навички й уміння, за допомогою яких він зможе впроваджувати принцип «навчання протягом життя» не тільки стосовно вивчення іноземних мов. Щодо українського учителя, то впровадження цього інструменту і технології портфеля дозволить йому краще планувати свої уроки, розуміючи і враховуючи індивідуальні потреби своїх учнів у вивченні іноземних мов, знайомити їх із європейськими рівневими стандартами та навчати співставляти з ними свої досягнення в іншомовній діяльності.
Найважче завдання – це навчати вчителя? Адже нові навчальні програми диктують зміст новим підручникам. На що треба звернути увагу при підготовці майбутнього учителя? Яким чином сьогодні варто підвищувати кваліфікацію вчителям, які працюють? Яку літературу читати, на які курси ходити та у яких конкурсах брати участь?
Підготовка вчителя, як відомо, відбувається у відповідних вищих навчальних педагогічних закладах, підвищення кваліфікації здійснюється інститутами післядипломної освіти. Усі нововведення, як правило, презентуються, вивчаються і обговорюються на семінарах Всеукраїнського, обласного чи районного рівня, методоб’єднаннях навчальних закладів. Матеріали друкуються на шпальтах фахових періодичних видань. Організаційно все існує і функціонує. Але все більш і більш важливим компонентом підвищення фахового рівня для вчителя, на мою думку, стає самоосвіта.
Не тільки для учня важливо розвивати здібність до рефлексії, але й для вчителя. Чималим помічником у самоосвіті вчителя іноземної мови сьогодні виступає Інтернет. Наприклад, вчитель може створити блог і передбачити на ньому спілкування з колегами по Україні. Володіння навичками роботи на комп’ютері сьогодні є дійсно необхідним. І не тільки задля використання інформаційного інтернет-ресурсу, але й для ознайомлення із програмами-помічниками, наприклад, Сanvas або PhotoPeach, PBworks або VoiceThread, котрі зможуть допомогти створити потрібне для уроку слайд-шоу або забезпечити навчальний процес необхідним аудіосупроводом, допомогти скласти кросворд або тестове завдання. І, нарешті, в руках вчителів іноземних мов є чудовий інструмент – іноземна мова, за допомогою якої для себе можна відкрити доступ до спілкування й обміну досвідом із колегами Бразилії чи Хорватії, Австралії чи Китаю, Південної Африки чи Швеції…
Немає коментарів:
Дописати коментар